Інформаційний випуск 9

Інформаційний листок № 9

народного депутата України Тищенка Олега Івановича

на  окрузі № 91 (м. Біла Церква; Білоцерківський район; Таращанський район)

Член фракції «БЮТ – Батьківщина» у  Верховній Раді України, член партії «ВО «Батьківщина», член комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

Прийоми громадян проводяться за адресою:

м. Київ, вул. Турівська, 13, каб. 101-в.

(попередній запис за телефонами: (044) 527-70-69).

Адреса для листування: 04080, м. Київ, вул.Турівська, 15.

Також працює «Гаряча лінія» партії                          «ВО «Батьківщина»: 0-800-50-40-40 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів у межах України).

Працює пересувна громадська приймальня на базі мікроавтобуса, що здатна виїхати у будь-який віддалений населений пункт, в тому числі дістатися громадянина, у якого є проблеми з пересуванням (інваліди, хворі, люди похилого віку, нужденні тощо)

  1. 1. Законодавчі ініціативи народного депутата України Тищенка О.І.

Шановні виборці! Вважаю, що Вам буде цікаво дізнатися про нові законодавчі ініціативи народного депутата України Тищенка Олега Івановича.

З метою сприяння соціальному утвердженню та працевлаштуванню молоді в ініціативному порядку проводиться розробка проекту Закону про центри кар’єри.

Проблема працевлаштування молоді є однією з найгостріших у державі. Більша частина молодих випускників після закінчення навчальних закладів не мають інформаційної підтримки, стратегії і тактики пошуку роботи.

В умовах переходу до ринкової економіки, коли, на відміну від часів командно-адміністративної системи, випускники не «розподіляються» за наказами міністерств і коли більша частина потенційних місць для працевлаштування знаходяться у приватній власності, очевидною є гостра невідповідність між потребами ринку праці, можливостями освітян навчати студентів відповідно до нових вимог та амбіціями самих випускників.

16,2% всього населення України непрацевлаштоване, причиною чого є незайнятість після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації. Рівень зайнятості серед осіб у віці 25-29 років в середньому по Україні становить 72,0%. Серед осіб у віці 15-24 роки зайнятим є лише кожен третій громадянин України. Низький рівень зайнятості обумовлений навчанням молоді у такому віці, результатом чого є відсутність стійкості конкурентних переваг на ринку праці.

У 2010 році на обліку в службі зайнятості перебувало 879,0 тис. незайнятих громадян у віці до 35 років. Серед них –  55,8 тис. випускників вищих навчальних закладів, 36,8 тис. випускників професійно-технічних закладів освіти, 7,2 тис. випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Більше того, ця статистика відображає тільки відсоток випускників навчальних закладів, які не працевлаштовані взагалі. Та фактична зайнятість не завжди дорівнює зайнятості за спеціальністю та із наявністю бажаних кар’єрних перспектив. В умовах відсутності належної інформаційно-методичної підтримки з боку навчальних закладів та недостатнього рівня законодавчого забезпечення, у багатьох випадках молоді спеціалісти, а тим більше студенти, вимушені погоджуватися на пропозиції роботодавців, що не повною мірою або зовсім не відповідають їхнім вимогам та академічній підготовці. Тож, в той час як статистика безробіття відображає лише той відсоток непрацюючих, що звернулися за допомогою до центрів зайнятості, у дійсності кількість молоді, яка відчуває себе у професійному відношенні дезорієнтованою та нереалізованою, є значно чисельнішою.

Серед основних першопричин такого стану речей є відсутність не лише професійного досвіду, але і знань щодо попиту та пропозицій робочої сили, а головне методики пошуку роботи.

Створення центрів кар’єри має на меті зробити можливим ефективніший зв’язок між студентами та молодими спеціалістами, з однієї сторони, і роботодавцями – з іншої, сприяючи, таким чином, подоланню проблеми безробіття та соціальному захисту молоді на ринку праці.

Правове врегулювання діяльності центрів кар’єри дозволить визначити, законодавчо закріпити та уніфікувати їхній правовий статус та гарантувати їхнє належне методичне забезпечення.

Головною метою Концепції є врегулювання на законодавчому рівні правового статусу та особливостей функціонування центрів кар’єри, запроваджуваних для вирішення наступних завдань:

1. Впровадження обов’язкової інформаційно-просвітницької діяльності серед бажаючих студентів щодо планування професійної і академічної кар’єри;

2. Надання допомоги у пошуку інформації про вакансії, сприяння працевлаштуванню студентів, випускників університетів, взаємодія з роботодавцями, кадровими агентствами тощо.

3. Навчально-тренінгова робота та допомога у складанні аплікаційних документів, просуванні на ринку праці;

4. Індивідуальне консультування з питань побудови кар’єри.

У продовження вищезгаданої теми хотілося би ознайомити Вас із роботою Всеукраїнської молодіжної громадської організації (далі ВМГО) "Колегія молодих управлінців та юристів", яка вже успішно працює за напрямком практичної реалізації вищенаведених завдань.

ВМГО "Колегія молодих управлінців та юристів" заснована у 2006 році, зареєстрована Міністерством юстиції України 14 березня 2007 року (Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян №2637). При організації створені Тренінговий та Аналітичний центри. 2008-2009 роки організація активний член Громадської ради при Міністерстві економіки України, Громадської ради при Державному комітеті України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Координаційної ради молодих юристів при Міністерстві юстиції України. 2009-2010 роки організація член Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації. У 2008 році Колегія приєдналася до міжнародної ініціативи та стала учасником Глобального Договору Організацій Об’єднаних Націй. Члени організації брали участь у роботі Дзеркального Комітету з розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000. Члени організації залучені до адвокатування різних нормативно-правових актів на всеукраїнському та місцевих рівнях.

Основна мета діяльності організації. Основною метою діяльності Колегії є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, об’єднання під своєю егідою молоді для сприяння розвитку демократії, захисту прав і свобод людини.

Головними завданнями Колегії є: сприяння формуванню активної життєвої позиції молоді, подолання правового нігілізму серед молоді, сприяння залученню молоді до підприємницької діяльності, захист основних прав людини і громадянських свобод, сприяння залученню інвестицій в економіку України,  підвищення соціальної відповідальності бізнесу, захист прав споживачів.

Голова організації: Шапочка Юлія Вікторівна.

Адреса, телефон, факс, e-mail: 02218, м. Київ, проспект Ватутіна, 10, оф. 26; тел./Факс: +38(044)2292914, +380675389580; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Для вирішення проблеми працевлаштування молоді з числа студентів та випускників вищих навчальних закладів на перше робоче місце ВМГО «Колегія молодих управлінців та юристів» на початку листопада цього року почала реалізовувати всеукраїнську соціальну програму «Мережа працевлаштування молоді». Програмою передбачено організувати стажування молоді на провідних підприємствах та організаціях України та створити інформаційний Інтернет-ресурс www.mereja.net «Електронний кадровий резерв студентів ВНЗ для заміщення вакантних посад на великих та середніх підприємствах України та база даних роботодавців, які пропонують перші робочі місця для студентів ВНЗ та місця для проходження ними виробничого стажування», де розмістити інформацію про себе. Користуватися в онлайн режимі зможуть всі бажаючі роботодавці та молодь. Ця соціальна програма отримала фінансову підтримку від Державної служби молоді та спорту Міністерства освіти і науки молоді та спорту України.

Механізм проведення стажування:

1. Підприємство формує запит щодо переліку спеціальностей, кількості студентів чи випускників ВНЗ, яких може взяти на стажування, та вимог до них.

2. ВМГО «Колегія молодих управлінців та юристів» проводить інформаційну кампанію серед студентів відповідних факультетів ВНЗ України, які готують необхідних фахівців та молоді з повною вищою освітою, відбирає кращих претендентів та рекомендує їх підприємству для проходження стажування або надає підприємству за бажанням анкети всіх бажаючих для самостійного відбору кращих.

3. Підприємство проводить стажування молоді терміном від двох тижнів до одного місяця залежно від домовленості. На період стажування за стажистом закріплюється працівник підприємства, відповідальний за стажування, та затверджується індивідуальний план стажування.

4. Молодь проходить стажування на підприємстві.

5. За результатами стажування молодь, яка позитивно зарекомендувала себе отримує рекомендаційний лист від підприємства, дані про неї вносяться до кадрового резерву підприємства або зараховується на вакантну посаду підприємства.

Вже укладено угоди про співпрацю в реалізації проекту з відомими банками, страховими та телекомунікаційними компаніями, сільськогосподарськими та промисловими підприємствами. Вони готові взяти на стажування, внести до кадрового резерву або працевлаштувати кращих представників молоді. Участь у проекті для представників великого та середнього бізнесу – це ефективний засіб формування позитивного іміджу соціально-відповідальної компанії-роботодавця, що пропонує молодим фахівцям перші робочі місця та місця для виробничого стажування. Партнери в реалізації програми – це міжнародні та українські компанії, які дбають про своє майбутнє та зацікавлені в залученні до своєї діяльності кращих студентів та випускників вищих навчальних закладів України. Участь у проекті для молоді – це можливість пройти стажування, отримати практичний досвід, корисні зв’язки у бізнес-середовищі, позитивні рекомендації та працевлаштуватися.

Для участі у проекті в якості учасника, який хоче пройти стажування, або у якості підприємства-партнера, який може взяти молодь на стажування, необхідно подати заявку до ВМГО «Колегія молодих управлінців та юристів» за телефонами: (044) 2292914; 0675389580 або на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

2.     Корисна інформація.

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини.

На жаль, у нашій державі не всі громадяни можуть захистити свої права у судовому поряду через упередженість судової влади.

Тому остання інстанція, куди можна звернутися за захистом своїх прав – це Європейський суд з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Підстави звернення до Європейського суду з прав людини.

1. Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

2. Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Відповідно до статті 19 Конвенції Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду :

http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/741F36BA-623E-4682-9884 84AA52491182/0/NoticeUKR.pdf ).

4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

6. Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву до Суду.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Зміст заяви.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Адреса суду. Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:

The Registrar

European Court ofHuman Rights

Council of Europe

F–67075 STRASBOURG CEDEX

FRANCE – ФРАНЦІЯ.

Наявність представника чи адвоката.

На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

Якщо Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.

Плата за звернення до Суду.

Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, можете претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи.

Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.

Цю інформацію підготовлено за інформацією Міністерства юстиції України за матеріалами офіційного Інтернет-сайту Європейського суду:

http://www.echr.coe.int/ECHR/EN/Header/Applicants/Information+for+applicants.

 

У наступному випуску ми проінформуємо Вас про:

1. Розвиток подій по темі «Міжгір’я».

2. Чергові депутатські звернення та запити і реагування влади на них.

3. Корисна інформація.

4. Різне.

Будь ласка, слідкуйте за перебігом подій у чергових випусках Інформаційного листка

народного депутата України Тищенка Олега Івановича

 

Біографія

Статистика