Навіщо нам неадекватна влада?

Протягом більш як півроку опозиція вживає усіх законних прав і можливостей, щоб домогтися справедливості від цієї кланової влади, сподіваючись на те, що вона зрозуміє несправедливість і помилковість власних дій, дослухається до вмотивованих аргументів опозиції та змінить свої антинародні наміри чи вже прийняті нею злочинні рішення.

Але владі байдуже, чого домагається опозиція і що вона намагається їй довести, натомість веде з опозицією неоголошену війну на знищення. Для цієї влади абсолютно неважливо, за що саме треба судити Тимошенко Ю.В., Луценка Ю.В. та майже увесь попередній уряд. Головним є те, щоб небезпечні для неї, у політичному сенсі, опоненти були під цілодобовим наглядом і не заважали захоплювати державні ресурси та встановлювати клановий тоталітарний режим в Україні.

Вже більше ста днів перебуває за ґратами Ю.В. Тимошенко, яку влада штучно засудила, не маючи ані юридичних підстав, ані доказової бази висунутих їй звинувачень. По суті у в’язниці утримується безневинна людина і це є дуже небезпечною ознакою для всього суспільства. Саме на опозиційних лідерах і їхніх командах відпрацьовуються технології репресивних дій. За надуманими приводами Генеральна прокуратура, СБУ та кишенькові суди вже рік, переливаючи із пустого в порожнє, утримують під цілодобовим контролем  Ю.В. Тимошенко, Ю.В. Луценка та декількох членів уряду Тимошенко.

Не зважаючи на те, що сфальсифіковані щодо них кримінальні справи розвалюються, а висунуті звинувачення не є переконливими, творці фальсифікату в особі СБУ та Генеральної прокуратури вперто і твердолобо наполягають на доведеності звинувачень і достатності доказів. Наприклад, по справі Луценка Ю.В., коли переважна більшість свідків сторони звинувачення дала покази на користь Луценка Ю.В., Генеральна прокуратура України тупо стверджує, що всі вони підтвердили висунуті звинувачення…

Проти Луценка Ю.В. знаходять все нових і нових свідків, начебто протизаконно підписаного ним наказу. Замислимося тільки: скільки, хоча б теоретично, може бути свідків підписання міністром документу? Ну ніяк не більше 15-20. Але обвинувачення «знаходить» вже більше 130 свідків і це ще не край. А все від того, що один за одним із цих свідків або відмовляються в суді від показів, до яких їх примусила Генпрокуратура під час досудового слідства, або свідчення виявляються відверто сфальсифікованою брехнею. Теж саме і по Тимошенко Ю.В.: Ренат Кузьмін – перший заступник Генерального прокурора та Інна Богословська – Голова парламентської комісії по Тимошенко Ю.В., що є головними організаторами виконання ганебних замовлень Януковича, день і ніч відшукують по всьому світу хоч крихти якогось компромату, та не знаходячи, вдаються до інсинуацій. Саме вони генерують на догоду Януковичу ідеї і схеми, за якими можна було б і надалі знущатися над лідером опозиції. Псевдоюридичні підходи накладаються на ці брудні схеми вже потім, і не дивлячись на те, що довести нічого не вдається у юридичний спосіб, Генеральна прокуратура і суди вперто стверджують, що все цілком зрозуміло, доведено у повному обсязі і доказів достатньо.

Але здається цій своїй брехні вони самі не вірять і саме тому розгортають брудні інформаційні кампанії на рівні припущень та версій проти Ю.В. Тимошенко і Ю.В. Луценка, щоб утримати інтригу і продемонструвати патронам намагання юридично обґрунтувати всі ці ганебні дії.

От і зараз реанімовано застарілу справу проти Ю.В. Тимошенко, пов’язану з її діяльністю президентом ЄЕСУ п’ятнадцятирічної давнини. Для багатьох це нова або давно забута тема. Але тим, хто працює з Ю.В. Тимошенко вже близько 15 років, достеменно відомо, що цю справу було сфальсифіковано на замовлення Кучми, наступного ж дня після того, як Ю.В. Тимошенко очолила рух «Україна без Кучми» у 2001 році. Тоді її теж кинули за ґрати у це ж саме СІЗО, де вона безневинно перебувала 43 дні у зимовий період. Інформаційно і тоді, і дотепер наші кишенькові правоохоронні органи намагалися прив’язати Ю.В. Тимошенко до справ Павла Лазаренка, що до сьогодні їм поки що не вдається.

Тим не менше, наших «пінкертонів» не залишає надія зіграти на цьому зараз.

Згадаємо, що ще у ті часи всі звинувачення Ю.В. Тимошенко стосовно її діяльності у ЄЕСУ було спростовано судами усіх рівнів – як в Україні, Росії, так і в Америці, зокрема було прийняте рішення обома палатами Верховного суду України (слід зазначити, що всі ці органи як і зараз були тоді заангажовані владою Кучми).

І хоча пройшло багато років та сплинули строки давнини, а також, не зважаючи на те, що за українським законодавством рішення Верховного суду України є остаточним і оскарженню не підлягає і навіть за відсутністю нових обставин, які б потребували відновлення цих сфальсифікованих режимом Кучми справ, Генеральна прокуратура України, порушуючи ці всі закони і Конституцію нашої держави, у протизаконний спосіб відновила перегляд цих справ виключно для подальших своїх намагань зламати морально нашого лідера, якій зараз і без того важко з огляду на стан її здоров’я.

Через свою тушковану більшість у ВРУ, влада пачками вносить зміни до кримінально-процесуального кодексу України та інших законодавчих актів, щоб позбавити опозицію будь-яких можливостей захищати свої права поряд з введенням індульгенцій для провладних злочинців в законі, щоб вони ніколи не несли відповідальності за будь-які підступні дії.

Саме з огляду на цей тренд, опозиція не вірить у те, що її намагання відновити справедливість у апеляційному суді мають перспективу. Це буде черговим кидаловом Януковича, як і попередні обіцянки владнати ситуацію шляхом декриміналізації статті часів сталінських репресій, що перебувала багато десятків років у сплячому режимі, а тепер застосована особисто до Тимошенко Ю.В.

Одночасно влада застосовує тортури, щоб фізично знищити опозиційних лідерів.

Зараз відбувається дивна річ. Комісія Мінздраву визнає тяжкий стан            Ю.В. Тимошенко і навіть обмежує зустрічі з адвокатами, родичами і захисниками, але, з іншого боку, стверджує про її задовільний стан і дозволяє органам прокуратури і податкової міліції проводити безглузді слідчі дії відносно неї безпосередньо у камері СІЗО.

Сьогодні її життя під реальною загрозою і ми маємо постійно її підтримувати й захищати. Вона всі ці страждання стійко переносить за всіх нас – тих, хто відверто протестує проти бандитського режиму Януковича, адже тільки вона може всіх об’єднати і повести за собою. Саме цього панічно боїться нинішня влада і тому кидає шалені репресивні ресурси проти цієї тендітної та одночасно геніальної жінки!

Інформаційна атака влади проти Ю.В. Тимошенко, спрямована на її дискредитацію, не знає меж, натомість суспільство час від часу чує лише уривки інформації про провладних злочинців і їхні злочинні дії, від яких холоне кров. Але правоохоронні органи при цьому є чомусь дуже скупими на інформацію, навіть у відповідь на офіційні запити народних депутатів України. Відверто корупційні і шахрайські дії Януковича по Межигір’ю та персональних вертольотах; справи компанії «РосУкренерго» зі штучного створення газової кризи у 2008-2009 роках; факти тіньової діяльності компанії «Лівелла» на нафтовому ринку України і багатьох інших. Всі ці злочини, які і доводити майже не треба, залишаються поза увагою та під відвертим кришуванням правоохоронних органів, які жодним чином не захищають громадян всупереч Конституції і складеним присягам на вірність народові України, а стоять на сторожі кланових інтересів злочинного угрупування, що у протизаконний спосіб захопило владу в Україні.

Опозиція не вірить також у обіцянки Януковича щодо побудови демократії, коли він все більше інспірує власне протистояння із суспільством, відгороджується від нього кордонами бойових підрозділів міліції та посиленими кортежами під час пересувань.

Те, що прояви народного гніву відносно репресій Ю.В. Тимошенко, чорнобильців, афганців та інших стримуються тисячами «Беркутівців», зігнаних з усієї України, а автозак з Тимошенко Ю.В. супроводжує 130 бійців і по декілька сотень надсилаються додому НДУ Суслову Є.І. під виглядом виїмки документів       і т.і., свідчить про високу ступінь агресії влади відносно свого народу та її політичних опонентів.

Ескалація поліцейських перетворень в державі набула поступового характеру. В держбюджеті та у будь-яких змінах до нього обов’язково за допомогою купленої більшості у Верховній Раді виділяються великі кошти саме на силові структури.

Вищенаведене з усією очевидністю свідчить про те, що домогтися будь-яких збалансованих домовленостей з цією владою неможливо, а також свідчить про нереальність припинення політичних репресій і звільнення політв’язнів допоки ця банда буде при владі. Вона не чує не тільки окрему людину, вона не чує і не хоче чути народ, за рахунок якого існує, вона не чує і не хоче чути світову спільноту і цілий світ, в якому невідомо як збираємося існувати і не розуміє, в яку прірву тягне Україну. Суцільна неадекватність влади є очевидною.

То виникає питання: «Що це за влада? Кому вона така потрібна?».

На жаль, саме ми створили ситуацію, коли злочинна влада діє проти суспільства, вона організована страхом розправи і тримає в руках всі державні ресурси, а, з іншого боку, народ, який ненавидить цю владу, є розрізненим та не має доступу до власних ресурсів і щодня втрачає свої права. Тож слід об’єднуватися та видаляти цю владу від управління державою. Оце і має бути  основним завданням опозиції на найближчий період.

Прийшов час використати всі законні права і можливості, які поки що залишаються, для досягнення головної мети більшості громадян України, яким сьогодні, на жаль, не вистачає лише одного – єднання.

 

 

Народний депутат України                                                                        О. Тищенко

 

Біографія

Статистика