Режим Януковича – вбивця демократії в Україні

Як навчали нас у радянських школах, російське слово «преступник» визначає людину, яка переступила через закон, тобто порушила його, а «преступление» це протизаконна дія людини чи кількох осіб і навіть цілого режиму в державі.

Конституцією незалежної України та чинним законодавством на хвилі демократичних підходів застосування цих понять дозволено тільки за рішенням суду, тому за цілком очевидні порушення закону ми втрачаємо можливість називати речі своїми іменами, які в українській мові мають більш глибокий зміст. Звичайно розрахунок був на незалежне, незаангажоване суддівство, але не сталося як гадалося. Ні у кого сьогодні, навіть, у перших осіб держави, немає жодних сумнівів у суб’єктивності, заангажованості та продажності не тільки суддів, а й усієї системи державних, в тому числі правоохоронних органів в Україні.

Наші держслужбовці, зокрема правоохоронці все частіше стають членами злочинних угрупувань і у багатьох випадках їх очолюють, виконують замовлення владних інституцій, впливових бізнес - структур та окремих осіб щодо здійснення юридичного, морального чи фізичного тиску на людину, підприємство, організацію, установу тощо, включаючи під час і таємне фізичне знищення.

Кожна нова влада декларувала у переліку найпріоритетніших завдань, в тому числі й очищення правоохоронних органів, верховенство права та рівність всіх перед законом, і якщо попередники Януковича намагалися хоч якось це зробити, нехай і безрезультатно, то він, декларуючи теж саме і навіть очоливши Державну комісію по боротьбі з корупцією, навпаки створює сприятливі умови для криміналізації не тільки правоохоронних органів, а й усіх державних інституцій, бо їх перетворено у вірнопідданих примхам Президента, які на кшталт опричників Івана Грозного не визнають ані чинного законодавства, ані їхньою ж владою прийнятих судових рішень, якщо це не відповідає їхнім інтересам. Тобто вибірковість застосування закону піднесено тепер до рангу державної політики, всюди діють подвійні стандарти.

Штучно формується розшарування населення на елітну частину, що є прихильниками Партії регіонів і Президента та всіх інших, – до кого застосовується окрема мораль, окремі вимоги, окреме реагування з боку влади за такі ж дії.

Відсутність справедливих підходів до судових рішень, використання судових структур держави у якості репресивного апарату та для виконання замовлень згори відчувається у всіх сферах суспільного життя.

Найбільш рельєфним таке явище стало під час організації і проведення місцевих виборів. Масовими були випадки:

-          недопущення правоохоронними органами представників виборчого процесу від інших політичних сил у приміщення територіальних виборчих комісій в робочий час, натомість супроводження ними представників Партії регіонів, що за пролобійованим цією партією законом про місцеві вибори надавало можливість їм отримати найкращі умови участі у виборах та впливу на виборчий процес;

-          безпідставної відмови у реєстрації кандидатів від опозиції та втягування їх у довгу судову тяганину при одночасному невідкладному реєструванні кандидатів від ПР та ще й у почесному супроводі правоохоронців через натовпи представників опозиційних сил, що не мали можливості потрапити до виборчих комісій;

-          невідкладного оформлення документів на фіктивні партійні організації від опозиції по підробних документах та несприйняття або затягування у часі оформлення офіційних представників відповідних партій і створення таким чином умов неможливості участі цих партій у виборах;

-          формування на свій розсуд виборчих комісій та складу спостерігачів, внаслідок чого співвідношення представників провладних партій і опозиції було більше ніж у 3 рази, що дозволяло у подальшому маніпулювати як процесом виборів, так і підбиттям їх підсумків;

-          безконтрольного, як по кількості, так і по ступеню захисту, друку бюлетенів, та їх розподілу по дільницях (тобто документ суворої звітності таким не був);

-          створення хаосу і довгих черг на виборчих дільницях внаслідок незабезпеченості їх достатньої пропускної здатності (і це при рекордно низькій явці виборців!);

-          маніпулювання списками виборців шляхом включення мертвих душ та викидання цілих кварталів багатоповерхових житлових будинків, від мешканців яких ПР голосів на свою користь не очікувала, надмірна кількість «виїздів на дом»;

-          вкидання в урни фальшивих бюлетенів;

-          виправлення або спотворення позначок в бюлетенях під час підрахунку голосів;

-          зухвале виправлення даних підрахунку голосів у протоколах виборчих комісій та неодноразова їх переробка з метою примітивної підгонки результатів до заздалегідь розпланованих показників;

-          затягування прийняття рішень по скаргах кандидатів від опозиції як виборчими, так і судовими органами, натомість невідкладне вирішення, і обов’язково на користь ПР та їх спільників, питань по скаргах їх представників;

-          невиконання виборчими комісіями рішень судів, якщо їх було прийнято на користь опозиційних кандидатів або прийняття окремих рішень на їх користь, коли сплинув час можливої реалізації цих рішень;

-          визначення переможцями виборів осіб, які фактично їх програли, навіть після всіх фальсифікацій, та наступне підтвердження легітимності їх обрання всіма виборчими та судовими інстанціями.

Досить зважити на цей неповний перелік зловживань, фальсифікацій та відвертого шахрайства режиму Януковича на місцевих виборах, щоб зрозуміти, що ця політична сила може приходити до влади лише у такий спосіб.

Багато хто скаже: «Ну і добре. На війні, як на війні», або «Переможців не судять». Може й так, але якщо усвідомити, що ми поки що не на війні та що таким чином повноваження громадян, їх вільне і демократичне волевиявлення нахабно крадеться купкою злочинців при владі й що буде з державою та долею кожного, приклади чого неодноразово можна простежити в історії, коли влада є ненависною усьому населенню, але панує та безчинствує – напевне з’являться інші думки, бо влада неконтрольована з боку громадян рано чи пізно призведе державу до катастрофічних наслідків, в тому числі й до війни.

Щодня ми спостерігаємо, як режим Януковича (сьогоднішню владу легітимною назвати не можна) вбиває демократію послідовно і методично. Також послідовно і методично ми стаємо безправним бидлом, лакеями та прислужниками вельможного пана, який вже зараз левову частину бюджетних коштів (а це наші з вами податки) і запозичень спрямовує на облаштування особистого комфортного життя (дачі, яхти, літаки, гелікоптери, під’їзні шляхи до власних резиденцій тощо).

Дивна річ, наші громадяни, які хоч за назвою згідно з Конституцією є носіями влади, досить спокійно дозволили Януковичу прибрати її до рук. То невже люди так само спокійно будуть спостерігати за тим, як він буде цією владою маніпулювати? Адже він постійно це робить.

Нагадаю, що до влади Янукович прийшов за часів дії Конституції 2004 року і саме на неї клав руку, присягаючи народу України, але вже за кілька місяців у шахрайській спосіб змінює цю Конституцію на її попередню версію 1996 року, щоб отримати більше влади. Але внаслідок поспішності прийняття цього рішення виникла юридична колізія, за якою термін перебування Януковича у владі автоматично зменшується на 1 рік. Оговтавшись і зрозумівши, що дав маху, Янукович починає ґвалтувати і цю Конституцію, прикриваючись уніфікацією термінів проведення виборів влади всіх рівнів і гілок. Таке пояснення не витримує критики хоча б тому, що місцеві вибори (точніше їх імітація) щойно відбулися і наступні ніяк не потрапляють на час проведення парламентських та президентських, якщо звичайно Янукович не докладе зусиль, щоб до 2015 року взагалі не було будь-яких виборів, – адже в нього є такі наміри.

Отримавши під час затвердження у Верховній Раді України 305 голосів за таке рішення, у влади з’явився карт-бланш на прийняття законів і навіть багаторазового переписування Конституції під будь-які забаганки Януковича. Таким чином, нашими громадянами цілком втрачено контроль над владою. І поки існує Конституція хоча б у тому вигляді як є, враховуючи антинародну, зрадницьку політику Президента, варто розпочинати збір підписів за проведення референдуму за народною ініціативою щодо імпічменту Президента Януковича. Наша політична сила такі дії підтримає.

 

Народний депутат України                                                                      О.І. Тищенко

 

Біографія

Статистика