Агонія окупаційної влади

Заплутавшись у власній брехні та від страху перед неухильним падінням рейтингів і усіх репрезентативних показників, коли невдовзі парламентські вибори, влада агонізує.

Стерти опозицію з політичної мапи не тільки не вдалося, а навпаки, за рахунок її ганебних жандармських дій, опозиція упевнено набирає політичну вагу.

 

Замість того, щоб одуматись і розпочати вибудовувати якісь зрозумілі громадянам відносини в країні та за її межами, влада останніми днями занурюється у ще більше мракобесіє з метою ударними темпами підтримати штани, що увесь час спадають.

Переконавшись у тому, що обдурити своїми інсинуаціями і фальсифікаціями проти Тимошенко Ю.В. громадян України та світову спільноту не вдається і усе розсипається як пил, влада поспіхом готує запасні варіанти на випадок якщо кінцево програє на міжнародному рівні з вироками продажних Українських судів.

Про агонію свідчить втрата можновладцями свідомості того, що вони своєю люттю заганяють себе далі у глухий кут та своїми руками, а точніше мізками, створюють незворотні умови для самоліквідації.

Зверніть увагу, як енергійно і раптово активізувала свою діяльність Генеральна прокуратура і вся керована безпосередньо нею «незалежна» репресивна машина відносно Ю.В. Тимошенко, тільки-но нависла над певними очільниками загроза персональної відповідальності за невиконання рішень ПАРЕ та Європейського суду з прав людини.

Виконувати прямі приписи Європи не охота, бо це означає фіаско всієї владної вертикалі.

Міжнародна спільнота, як і народ України, фальсифікаторів і брехунів не сприймає та ще й карає, а тому якщо не виконувати – буде ще гірше, можна догратися до Гаагського трибуналу. Натомість, реакція окупаційної влади більш ніж дивовижна. Як свідчать останні події, вона вирішила продовжити свій тренд ескалації псевдо звинувачень Ю.В.Тимошенко у інших гріхах, до яких вона не причетна, щоб до моменту вимушеного виконання рішень Європейського суду, засудити її внутрішнім судом за якоюсь новою справою і то, на їх погляд, буде інша історія, бо викривати їхню чергову брехню, як вони вважають, доведеться дуже довго. Не будучі упевненими у будь-якій фабрикації, прокурори розпочали одночасно декілька варіантів відкриття нових кримінальних справ та створили, як зазвичай, інформаційну хвилю, що базується лише на чутках, хворобливих фантазіях та припущеннях, або на «документах», яких не існує чи то щойно сфабрикованих. Не утримує їх від мовного поносу ані таємниця слідства, ані власні сумніви у достовірності тієї інформації, яку вони так затято розганяють по усьому інформаційному простору.

Ну насправді, чого варті їх повідомлення про те, що по всіх щойно озвучених  ними нових епізодах іде, мовляв, перевірка, і якщо якісь факти (вже ними оприлюднені) не підтвердяться, справу буде закрито? Але все це буде потім, а зараз їм потрібно щоб громадяни України і міжнародна спільнота були заздалегідь переконані, що Тимошенко Ю.В. злочинниця, а її оточення має бути об’єктом постійного кримінального переслідування і цим можна виправдати їхні наїзди на Аракова, Філіпчука, Турчинова, Данілішина та інших. Для цього пришвидшують судові розгляди по одних та стряпають кримінальні справи на інших, неважливо з яких підстав, головне щоб тримати їх на гачку і обливати брудом перед громадськістю.

Невтомно працюючи (без вихідних) у інформаційному просторі Перший заступник Генерального прокурора України, той самий, що є головним сценаристом у знищенні Тимошенко Ю.В. і всієї опозиції, окрім садистського бажання засудити її до довічного ув’язнення, неважливо за що, та пересаджати усі знакові постаті опозиції і який мабуть дуже жалкує з приводу скасування смертної кари, яку із задоволенням негайно б до них застосував, на увесь світ зізнався, що він виявляє не аби яку активність у кримінальних переслідуваннях лише і виключно по тих епізодах, по яких отримує завдання від Генерального прокурора. Хто дає команду «фас» Генеральному прокурору? Навряд чи є варіанти… Час, коли треба активізувати репресивний тиск схоже визначається у тих же кабінетах. В іншому випадку складно уявити такі дивні співпадіння у часі такі як: вимоги світової спільноти, рішення Європейського суду з прав людини, протестні акції української опозиції, листи духовенства і української інтелігенції щодо неправосудності судових рішень, необ’єктивності та упередженості слідчих дій і судочинства в Україні, політичних переслідувань та наявність політв’язнів і одночасний шалений тиск та погрози кримінального переслідування, активізація вже відкритих кримінальних справ проти опозиційних політиків, наміри відкривати все нові й нові   проти всіх, хто заперечує цю маячню та відкрито та ефективно протидіє провладній брехні.

Поглиблення об’єднавчих процесів опозиції на ХІ з’їзді партії «ВО «Батьківщина», що відбулися 30.03.12р. втілює більшу впевненість у її перемозі і за рахунок цього рейтинг опозиції зростає. Хіба може це сподобатись владі, яка щодня банкрутує? Саме тому вже погрожують Турчинову О.В.. Його й без того СБУ та Генпрокуратура не залишали поза увагою протягом усього терміну панування Януковича, але зачепитися не було за що. Зараз розробили алгоритм брехні і ще не будучи впевненими, що це спрацює – відкрито через ЗМІ йому погрожують примушуючи зрозуміти, що, якщо він не припинить активні дії щодо об’єднання опозиції – його чекає доля Луценка…

Про Тимошенко Ю.В. й говорити годі. Ким тільки її не виставляла ганебна репресивна машина. Випробувальним камінцем кинути на неї тінь причетності до вбивства Щербаня, було несміливе висловлювання все того ж Кузьміна Р. рік тому і на підставі лише того, що якийсь свідок у американському суді по справі Лазаренка П.І. (що, зауважте, жодним чином не стосувалося Щербаня) нібито назвав ім’я Юля… На цьому всі здобуті «факти» було вичерпано. Та й ті невідомим чином до нього «потрапило» бо американська сторона миттєво тоді це спростувала.

Зараз агонізуюча влада пішла далі, вона втягнула у свою байкотворчість сина Щербаня, який нібито знав все про бізнесові стосунки батька з ЕЄСУ і має якісь «підтверджуючі» документи про перерахування коштів кілерам. Ця несунітниця викликає дуже багато питань: Що міг тоді знати про великий бізнес батька 18-ти річний хлопець, який в ньому участі не брав? Якщо у нього зараз з’явилися ці документи, то де вони перебували 16 років, що минули, і чому вони раніше не потрапили до наших «професійних» правоохоронців? Чому тільки зараз син загиблого бізнесмена згадав про ці «факти»?  Пояснення прокурорів, що він не наважувався це зробити поки Тимошенко Ю.В. була на волі – суцільна чуш, така ж сама, що і про боягузливого Дубіну, який нібито злякався, що Тимошенко звільнить його з посади і тому, мовляв, вимушений був підписати газові контракти з Росією у 2009 році. Виходить що в нашій державі суцільні боягузи, - самовідданих героїв, що здатні віддати не тільки посаду, але й життя за правду, за свого батька, за народ, не залишилося. Навіть ті, хто непритомлює від звичайного курячого яйця, позиціонують себе кормчими нації. От і про Піскуна розповідають ту ж саму байку, що його нібито налякав Ющенко, (ще не ставши Президентом), погрозою, що позбавить, мовляв, його посади Генерального прокурора, якщо той не закриє справу на      Тимошенко Ю.В. по ЄЕСУ. Тож збереження посади нинішня влада вважає найважливішим. Тут взагалі вуха стирчать, бо Ющенко вже в той час був готовий «з’їсти» Тимошенко, оскільки «Майдан» частіше вигукував «Юля», аніж «Ющенко-так». А відтак він міг надавати команди лише зворотнього змісту та й то, набагато пізніше ніж зараз нам бреше Генеральна прокуратура. Але і ці норми Закону також брутально порушено тією ж Генеральною прокуратую.

З іншого боку Піскун ніяких справ не закривав, їх закрито Верховним судом, причому колегією обох палат і ці рішення не підлягають перегляду.

Цілком зрозуміло, що у такий, знову ж таки, брехливий спосіб Генпрокуратура надає сигнал Ющенку, що він є пішаком та прислужником нинішньої влади, яка, що захоче те з ним і зробить, якщо він не буде лжесвідчити, як він вже це робив, а Піскуну у такий спосіб натякають, що йому не варто у подальшому згадувати про свої наміри відновитися на посаді Генерального прокурора.

В аналогічний спосіб відбувалися намагання Генеральної прокуратури, служанки Януковича, кинути тінь на Ю.В. Тимошенко щодо її участі у «отруєнні» Ющенка, але згодом вона переконалася, що отруєння не було і ГПУ готова закрити справу. Але розголос така ж сама інформаційна хвиля з тих же поганих вуст вже пішла та ще й за державний кошт.

Слід нагадати і про натяки особисто Януковича, коли виправдовуючись за перешкоджання автомобільному руху на дорогах Києва своїми вражаючими зухвалістю кортежами, опустився до того, що має нібито інформацію про намір здійснити проти нього теракт за завданням однієї з політичних сил, що програла на президентських виборах. Це черговий взірець цинізму, відвертим плювком в обличчя громадян. Викладалася у ЗМІ інформація і про те, що нібито Ю.В. Тимошенко вживає наркотики… Уявляєте, якщо б це  хоч би частково було правдою – які б заключення було видано за цей час комісіями МОЗу, які декілька десятків разів обстежували Тимошенко Ю.В., а останнім часом ще і за участю німецьких та канадських спеціалістів? Тобто і це була чергова брехня аморальної влади.

Вже мабуть призабулися намагання Генпрокуратури звинуватити Ю.В. Тимошенко у нецільовому витраченні грошей по Кіотському протоколу і по закупівлі медтехніки для сільської медицини. Її місяцями тягали на допити, не давали жити, навіть коли вона ще не була заарештованою, а в результаті-пшик. До суду нема чого передавати, навіть на фальсифікації фантазій не вистачило, хоч справи містять по сотні томів фальсифікату. Але це теж резерв для інквізиторів і все це може відродитися новою провладною брехнею.

Найголовнішим і найстрашнішим є те, що всі озвучувані фантазії Генеральної прокуратури слід вважати кінцевим вироком, що через певний час освятить судова система через хлопчиків-суддів та напівосвідчених тіток, яких «випадково» обирає комп’ютер і вони виявляються такими ж запрограмованими як той комп’ютер з цілком передбачуваним втручанням у це програмування Генеральної прокуратури України, яка, як тепер нам відомо, на замовлення Януковича іде зворотнім шляхом у судочинстві, коли спочатку формулюється вирок, а вже потім під нього підводяться компромат, сфальсифіковані «факти», імітація судочинства з суцільними порушеннями Конституції, Закону і прав обвинуваченого, озвученням давно заготовленого вироку. Відносно Ю.В. Тимошенко, з огляду на її незговорчивість, незламний дух, здатність керувати опозиційними настроями навіть з-за грат, набуття нею міжнародного авторитету і поваги українців, завдання Януковича найкатегоричніші, тому дії Генеральної прокуратури найактивніші і найзухваліші. В останньої чомусь не виникає особливого ентузіазму реанімування справ про вбивство Ахатя Брагіна, Євгена Кушнарьова, того ж Євгена Щербаня сотень жертв донецького бандитизму        90-х захоронених у донецьких же териконах та інших, до чого може бути причетний їхній хазяїн. Все це додатково підтверджує вибірковість слідства та замовну політичну складову переслідувань.

Інший «креатив» агонізуючої влади полягає у тому, що вона демонструє усьому світові клінічну палату-камеру для Ю.В. Тимошенко у Залізничній лікарні м. Харкова. Акцент робиться на зручностях і спецобладнанні, яким начебто буде користуватися Ю.В. Тимошенко під час лікування та наголошується на тому, що все це їй держава забезпечує за власний кошт. Нинішній владі не тями, що розкіш і зручності для Ю.В. Тимошенко не головне – головним є лікування незалежними лікарями за їх діагнозами і приписами.

Та й скажіть будь-ласка, як я у цю брехню можу повірити, коли на власні очі в камері аналогічній тій, в якій перебуває вже четвертий місяць поспіль Тимошенко Ю.В.,  не побачив ані кондиціонера, ані плазмового телевізора, ані ортопедичних ліжок чи інших речей, про які на весь інформаційний простір брехав перший заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін. Біде, холодильник і унітаз бачив, але не для неї особисто, а для майже 20 узниць, що утримуються у єдиному блоці.

Так само й тепер з кулєром та спеціальними ліжками і столами, що нам демонструють ці маніпулятори. Вони тупо, на час зйомок, звозять це все майно з усього Харкова, а можливо і не тільки. У такий спосіб влада робить чергову показуху і демонструє як старанно вона готується виконати резолюцію ПАРЕ та рішення Європейського суду з прав людини. І знову брехня, бо для нинішньої влади є важливим не результат, а процес, і такий, щоб його можна було зробити довгограючим аж до безкінечності, як ті переговори з Росією по газу. Зауважте, підготовка до лікування Тимошенко Ю.В. відбувається вже більше ніж півроку, натомість самого лікування не відбувається, бо влада не вважає її хворою, хоч визнає, що вона не здатна самостійно пересуватися. Знову нонсенс, чи не так?

З цього виникає ще одне цікаве питання. А якого дідька влада так муторошиться навколо обладнання приміщення для лікування Тимошенко Ю.В., якщо одночасно вона вперто вважає її здоровою і півроку не надає відповідної медичної допомоги, не дозволяє користуватися споміжними засобами пересування та дихати свіжим повітрям?

Чи це не ознака того, що влада свідомо вбиває Тимошенко Ю.В., створюючи  умови, за яких її фізичне знищення відбувається нібито само собою, щоб потім не було винних у політичному вбивстві?

Здивування викликає заява вітчизняних «незаангажованих» лікарів, що ображаються на повну недовіру їм Ю.В. Тимошенко і нібито готових негайно надати їй кваліфіковану медичну допомогу у Харківській палаті-камері Залізничної лікарні. Тепер вони «вболівають» за те і наполягають на тому, що таку допомогу треба надавати негайно. А де ж ви такі чесні і незалежні були до цього часу? Чому фальсифікували діагнози? Чому давали заключення Апеляційному суду про повне здравіє Ю.В. Тимошенко, що фізично в той час як і зараз була невзмозі приймати участь у судових засіданнях, а її у такий спосіб виставляли симулянткою та пропонували більше рухатись? Аж поки іноземні медики не викрили цю всю брехню та ще й досі офіційно Тимошенко Ю.В. вітчизняна медицина свідомо не визнає хворою, що дає привід вигадувати все нові і нові пропагандистські байки, в яких Тимошенко Ю.В. начебто вередує. Невже після більш як півроку звірячих знущань вітчизняних медиків, що її методично і свідомо вбивають, вона має їм довіряти? Про конкретні прізвища лікарів не йдеться, йдеться про вбивчу систему, в якій вони працюють і декларування своєї незалежності від політики – це явний перебор. Зробите шановні все як вам накажуть і підпишете все, що скажуть, а не підпишете – обійдуться без ваших підписів, як робили багато разів. От вам і уся ваша незалежність. А тому геть ваші брудні руки від Тимошенко Ю.В., хай цією справою займаються дійсно незалежні спеціалісти, що розпочали цю роботу, яка для вас виявилася непосильною. Якщо хтось з вас дійсно чесна людина, це не означає, що ваші благородні дії ця злочинна влада не зможе перетворити на протилежність.

Що всі процеси і нові кримінальні справи проти Тимошенко Ю.В. мають суто політичний характер, ні у кого, окрім фальсифікаторів, які бояться відповідальності за це, сумнівів не викликає, але про обсяги втрат, які від цього несе держава і усі її громадяни свідомий не кожний, бо влада у нас не прозора, закрита, брехлива, цинічна, тупа і жорстока.

Достатньо пригадати факт того, що підписання газових контрактів 2009 р. було санкціоновано міжурядовою угодою, яку підписала Ю.В. Тимошенко з одного боку і Путін В.В. з іншого. Коли почалася травля Тимошенко Ю.В. з цього приводу, Росія через своє МЗС дала чіткий сигнал Україні, що вона не може ставити під сумнів той документ, однак українською стороною цей сигнал почутий не був. Можновладці і щойно створена ними репресивна машина не замислювалася над наслідками. На мої депутатські звернення і запити щодо введення в процес на Тимошенко Ю.В. Путіна В.В. відповіді були категоричними, що, мовляв,  Путін В.В. не має до цього жодного відношення. Але він мабуть так не вважає і відчуває, що влада Януковича брутально кинула на нього тінь підозри у злочинному зговорі і шахрайстві, не надавши своїми маніпуляціями можливості на це відповісти.

Скажіть будь-ласка, чи не з того самого моменту почалося охолодження дружніх відносин України з Росією, що супроводжуються катастрофічними наслідками? Росія категорично не іде на коригування ціни на газ, хоча можливість її перегляду газовими контрактами передбачено. Янукович заспокоює: «Ось-ось вирішим», та ніколи і нічого він не вирішить. Так само як і з сиром, металопродукцією, газотранспортними системами, і далі буде.

Але це крапля в морі у порівнянні з наслідками, які владу і нас очікують з боку розгніваної Європи і Америки після ігнорування Україною їхньої думки, адже всі розуміють, що справа Тимошенко Ю.В. і членів її Кабінету міністрів є абсурдною, безпідставною і надуманою та свідчить тільки про згортання демократії, узурпації влади в одних нечесних руках, а також про віддалення від цивілізованих внутрішніх і зовнішніх взаємовідносин, що призведе до повної ізоляції України з великим потенціалом внутрішнього вибухонебезпечного роздратування. Якщо хтось думає, що жили, мовляв, за радянських часів за залізним занавісом, проживемо і далі, то він помиляється. Адже у межах СРСР виготовлялося геть усе - від голки до космічного корабля і видобувалися усі корисні копалини. Натомість тепер Україна не є самодостатньою і без зовнішнього світу вона не виживе як держава. У кращому випадку розчиниться у сусідах.

Тож схаменіться та  користуючись своїм виборчим правом, поки хоч щось схоже на це в нашій державі ще існує…, як найскоріше усувайте цю окупаційну владу, яка сповідує бандократію,

народний депутат України                                         Тищенко О.І.

 

Біографія

Статистика