Політичні полювання на Тимошенко і її «Батьківщину». Нова хвиля

Останніми днями розпочато чергову ганебну істерію влади в особі першого заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р. (адже у всіх своїх висловлюваннях і «відкритих листах» він позиціонує себе у якості високопосадовця режиму Януковича), який, відчуваючи повний провал власних авантюр у сфабрикованих ним кримінальних справах проти Ю.В. Тимошенко, продовжує задурювати голови усіх, хто спостерігає за його цинізмом і зухвалістю, такими ж самими, як і раніше, цинічними і нахабними заявами.

Майже одночасна поява у ЗМІ та Internet-просторі низки висловлювань, коментарів і зізнань, сутність яких міститься у таких заголовках як:

-   Кузьмін знає багато варіантів звільнення Тимошенко (http://tyzhden.ua/News/6809 19 грудня 2012 р.);

-   Украина обжаловала решение суда о выплате России долга Тимошенко (http://podrobnosti.ua/power/2012/12/19/877448.html 19.12.2012)

-   Кузьмин просит одноразовую визу, чтобы попасть на завтрак к Обаме (http://www.news24ua.com 19.12.12);

-   Тимошенко избегает обвинения в убийстве благодаря болезни (http://minprom.ua 19.12.12);

-   Юлію Тимошенко збираються силою привезти до суду 51 о 19.12.12 Новости «Политика»;

-   ГПУ може пред’явити Тимошенко обвинувачення у вбивстві Щербаня (сайт ТСН 19.12.12) ;

-   «Пленки Мельниченка» могут стать доказательством в деле Гонгадзе (http://www.news24ua.com 19.12.12);

-   Генпрокуратура перевіряє джерела фінансування партії «Батьківщина» (сайт «Ъ» 20.12.12; http://www.bbc.co.uk/ukranian/politics 20.12.12);

-   Немырю допросили в Генпрокуратуре (http://obozrevatel.com 20.12.12);

красномовно свідчить про подальші репресивні наміри влади Януковича стосовно опозиції.

Подробиці можна з’ясувати у цих публікаціях за відповідними посиланнями, але цікавим є стійкий тренд шаленої ескалації тиску на незламну Тимошенко, і досі не знищену, всупереч прогнозам і очікуванням влади, очолювану нею політичну силу.

Спробуємо розібратися, якого «скипидару» у причинне місце автора цього антиопозиційного жовчного проносу було залито, щоб він у форсажному режимі підвищив свою активність саме зараз і саме у цих напрямках, зосередитись на них і зробити політичні переслідування обраних «хазяїном» мішеней метою свого службового життя.

Слід нагадати, що цьому психозу передувало декілька подій:

-               Анулювання службової візи Кузьміну на виїзд у США, як подейкують обізнані спеціалісти з міжнародних відносин, за грубі порушення ним американського законодавства, що виявилося, за їх версіями, у намаганнях Кузьміна проводити слідчі дії на території США під час приватних поїздок (тобто без офіційних запрошень та відповідних дозволів).

Сам пан Кузьмін фактично це підтверджує, згадуючи про нібито наміри американських правоохоронців заарештувати його, про що він начебто був «своєчасно» попереджений Мельниченком, якого він теж там розшукував (бо на той час Мельниченко офіційно знаходився у міжнародному розшуку за поданням Генеральної прокуратури України, тобто Кузьміна) і намагався Мельниченка допитувати (теж незаконно). До речі, американська сторона спростовує наміри арешту. В суботньому (22.12.12. р.) інтерв’ю С.Шустеру Кузьмін виправдовувався, що мовляв перебував у США на запрошення Міністерства юстиції цієї країни. Однак про те, що запрошували його напевне не для проведення на території США слідчих дій Кузьмін не згадував і тим самим за його сталою звичкою вчергове вдався до перекручування фактів.

Незважаючи на скандальну власну поведінку, а саме, потураючи і українське, і американське законодавство, а також міжнародні норми і елементарний дипломатичний етикет у міжнародних відносинах, зараз Кузьмін примудряється звинуватити американську сторону в тому, що вона буцімто лобіює інтереси Тимошенко і заважає йому встановити «істину» у справі вбивства Євгенія Щербаня, та не зважаючи на те, що скасування його візи сталося в акурат після направлення ним відкритого листа Конгресу США (не зрозумілого ані за формою, ані за змістом дипломатичним кругам), він звертається з черговим відкритим листом такого ж пошибу, але вже безпосередньо до Президента США Обами і одночасно до посольства США в Україні із заявою про надання дозволу на відкриття йому разової візи, щоб потрапити на молитовний сніданок до Обами. Тобто знову діє такими ж звичними для нього методами поза межами правового поля обох держав при мовчазній згоді і Януковича, і Пшонки, яких цим дискредитує.

Здавалося б: «для чого Кузьмін у приватному порядку (бо позиція ані Януковича, ані Уряду, ані МВС, ані ГПУ з цього приводу невідома, єдине, що, напевне, станеться – використовувати на такі поїздки він буде не власні, а державні кошти) терміново зазбирався на побачення до Обами?»

А рветься Кузьмін до США (чи імітує рвєніє) для того, щоб хоч щось здобути проти Тимошенко. Ставка перш за все на свідчення залежних від нього ув’язнених на території США колишніх українських посадовців, із залученням яких було б можливим сфабрикувати обвинувачення щодо причетності Тимошенко до вбивства Щербаня, бо ще півроку тому нахвалявся усьому світові, що, мовляв, має усі беззаперечні докази і готовий пред’явити їй звинувачення, але насправді до цього часу не має бажаних матеріалів, а тут ще й газова справа розвалюється, і справа ЄЕСУ не подає серйозних надій (однак про це пізніше).

Тут просто дивує відверте намагання зловити чорну кішку у темній кімнаті, де її немає, адже автор цих рядків, будучи народним депутатом України VI скликання, у липні-грудні 2012 р. неодноразово звертався до Генеральної прокуратури України стосовно перевірки інформації, в тому числі зафіксованої на «плівках Мельниченка», щодо перевірки фактів обговорення в кабінеті другого Президента України Л. Кучми його оточенням та за його участі плану вбивства Є Щербаня з подальшим залученням до реалізації цього плану російських кілерів.

Як свідчать реагування Генеральної прокуратури на ці звернення і запити (у вигляді формальних відписок) ці факти чомусь не перевірялись. Є безліч опублікованих свідчень дерибану майна Є.Щербаня сьогоднішніми можновладцями після його вбивства. Чому ця інформація Кузьміна не цікавить? Тим більше, що сьогодні, коли йому це потрібно для доведення якихось фактів у справі Гонгадзе, він особисто (і не вперше) погоджується з тим, що «плівки Мельниченка» можуть стати доказами у кримінальних справах.

Аналогічним чином Генеральною прокуратурою спущено на гальмах депутатський запит Москаля про примушення до свідчень проти Тимошенко сина Є. Щербаня – Руслана (який, до речі, окрім нікому незрозумілих припущень під диктовку того ж Кузьміна, до цього часу не спромігся надати хоч якусь переконливу інформацію), в обмін на уникнення ним кримінальної відповідальності за причетність до вбивства людини під час полювання. І дійсно цього Руслана не тільки покриває і кришує Генеральна прокуратура України, а і Партія регіонів за своїм списком щойно провела його у народні депутати України. За які заслуги? Не важко здогадатися, за що ним отримано такий аванс...

Якщо б ГПУ і її модератор цькування Опозиції Кузьмін були б щиро зацікавленні у встановленні істини у справі Євгена Щербаня, і якісь розслідування при цьому гальмувалися, навіть іншою державою, то, мабуть, за цей час варто було б вивчити і дослідити матеріали з наведених народними депутатами України фактів, але Кузьмін штучно цього уникає, підтверджуючи тим самим вибірковість з його боку правозастосування у залежності від фігурантів. Чи може такий високопосадовець користуватися довірою громадян? Питання риторичне. Таких на гарматний постріл не можна допускати до правоохоронної та слідчої діяльності, але не за часів влади Януковича. Йому саме такі і потрібні.

Натомість Кузьмін, мабуть, вважає, що американській стороні про це невідомо, або Обама такий наївний, що не буде цікавитись такою інформацією і, поскигливши Президенту США у жилетку, Кузьміну вдасться обдурити і його. Насправді ж ця зустріч може стати додатковим потужним ударом по іміджу України, в чому знову ж таки безвідповідальна влада звинуватить Тимошенко або Немирю.

-   Тенденції розгляду позову Ю.В. Тимошенко до держави Україна у Європейському Суді з прав людини вказують на те, що як і по Луценко, рішення, скоріш за все, буде прийняте на її користь, і тоді українські суди мають переглянути газову справу з урахуванням вимог міжнародного суду. Відтак є висока вірогідність їх підтвердження українськими судами, бо порушення судочинства просто жахливі, однак тоді виникають підстави визначити конкретних персоналіїв українського слідства і судочинства, які припустилися свідомих порушень Закону і наша політична сила винуватцям цього не подарує. Першим у цьому ганебному переліку, звичайно, має бути пан Кузьмін, а це загрожує йому чималими неприємностями… Саме тому він тепер базікає про безліч варіантів можливого звільнення Тимошенко та звинувачує старий Кримінально-процесуальний кодекс у тому, що її несправедливо засуджено і хоч у такий спосіб починає визнавати свої злочинні дії та дає чіткий сигнал про майбутню базу власного захисту і доведення своєї невинуватості щодо заведення держави у глухий кут, її повної міжнародної ізоляції за політичні переслідування. Одночасно, по-єзуїтськи, цей суб’єкт фабрикує все нові і нові кримінальні досьє і компромати на Ю.В. Тимошенко, щоб тільки-но викрутившись з однієї ситуації, – створити таку ж і не одну, які б дали можливість знущатися над людиною надалі та виконувати перед «хазяїном» надані ним ще два роки тому холуйські обіцянки посадити Юлю.

-   18.12.12 р. відбулося чергове засідання Київського районного суду м. Харкова по ініційованій тим же Кузьміним реанімованій кримінальній справі часів Кучми проти Тимошенко по ЄЕСУ. Бездарна судова система з настирливістю, що бажала б кращого застосування, вчергове перенесла засідання ще на місяць – на 18.01.13 р. Це вже не перший і не десятий перенос, хоч захист ще на першому ж засіданні, на законних підставах, просив призупинити слухання по справі до повного одужання Ю.В. Тимошенко. Таке клопотання захисту неодноразово було відхилено судом, а після останнього засідання з’явилася інформація про вимогу суду і рішення пенітенціарної служби примусово доставити 18.01.13 р. на чергове засідання суду Ю. В. Тимошенко, незалежно від стану її здоров’я , тобто тортури санкціоновано офіційно і можна не сумніватися, що не без участі пана Кузьміна. В пресі вже з’явилися і поспішні спростування щойно розповсюдженої інформації, але щось схоже ми вже від цих брехунів неодноразово чули. Скажімо клятви Лавриновича про відсутність намірів етапування Ю.В. Тимошенко з Лук’янівського СІЗО всього за день до відправки її до Харківської колонії.

Замість того, щоб дотримуватись норм Закону Кузьмін вдається до тверджень, що Ю.В. Тимошенко уникає нових звинувачень через хворобу, не маючи насправді нічого, що можна б було їй пред’явити. Тільки цинічні нелюді можуть про таке заявляти, маючи на руках заключення німецьких лікарів, що лікують Ю.В. Тимошенко, про стан її здоров’я та нездатність самостійно пересуватися, до чого, до речі, довели застосовані до неї методи тортурів санкціонованих владою, і тут пан Кузьмін у череді винуватців також є першим. Слід нагадати, що на момент арешту Ю.В.Тимошенко була цілком здоровою і ні на що не скаржилася. Вітчизняні ж, керовані тією ж Генпрокуратурою горе медики, аж до Міністра охорони здоров’я, за принципом «чого бажаєте» готові у будь-який момент і на мертвого видати довідку, що він цілком здоровий і дієздатний.

Але Кузьміну попри всю безперспективність цієї справи, треба поспішати із закрученням неважливо якої інтриги на рівному місці, аби ще на декілька місяців чи років примусити Тимошенко Ю.В. перебувати в ізоляції, бо Януковичу не потрібні такі опоненти ані на щойно минулих парламентських, ані на президентських виборах 2015 р. Саме Кузьмін, якщо одного разу визвався бути її головним катом, головою відповідає перед Януковичем за сумлінне виконання цієї умови.

- Нещодавно у Януковича і його прислужників з’явився додатковий головний біль внаслідок роздмуханої ними ж, так званої справи по «боргах ЄЕСУ». Слід нагадати, що влада сама напросилася на лист Міністра оборони РФ Сердюкова (його зараз в Росії визнано підозрюваним у злочинних діях кримінального характеру та знято з посади), яким від уряду України він вимагає погашення боргів п’ятнадцятирічної давнини. Метою українських провладних шахраїв було освіжити у такий спосіб та відновити вимоги російської сторони врегульовані ще у 2001 році з тим, щоб сфабрикувати бодай якесь звинувачення Тимошенко Ю.В. у кримінальному злочині, адже усі справи, які до того роздмухувалися тим же Кузьміним виглядали неперспективними і непереконливими.

Розрахунок фальсифікаторів був на те, що розмахуючи в судах цим документом сторона обвинувачення, в особі Генеральної прокуратури України, зможе вмотивувати поновлення розгляду кримінальної справи закритої більше 10 років тому колегією Верховного суду України (що за законом виключає її поновлення), але то таке… Для нашої Генпрокуратури, як і для влади в цілому, закони не писані.

Однак, цей протизаконний хід бумерангом вдарив по фальсифікаторах, бо Міноборони РФ офіційно звернулося до українського суду з позовом до Уряду України щодо погашення «боргів ЄЕСУ» за рахунок держави Україна, оскільки вважає наявними гарантії Уряду по контрактах ЄЕСУ багаторічної давнини.

Склалася патова ситуація. З одного боку, сказавши «а», тобто випросивши лист Сердюкова чисто для внутрішнього вживання шляхом фальсифікації чергової кримінальної справи проти Ю.В. Тимошенко, треба тепер говорити «б» і у зовнішніх відносинах визнавати його вимоги чинними та сплачувати «борги», – тобто дарувати Росії 3 мільярди 239,45 мільйонів гривень, яких не передбачено бюджетом і, більше того, такий подарунок не вкладається у будь-яку свідомість і логіку. Тим не менше суди і першої і апеляційної інстанцій ухвалили рішення на користь Російської сторони, а Мін’юст планує подати касаційну скаргу. Але то таке…Буде так як скаже Янукович через того ж Кузьміна. Янукович пів країни ладен втратити, аби вчергове звинуватити Тимошенко Ю.В. Спостереження за процесом дозволяють припустити з великою вірогідністю, що і касаційна інстанція прийме таке ж саме рішення, щоб навіть ціною пограбування народу України на 3,24 млрд. грн. мати можливість провину влади перекласти на Тимошенко і роздмухати не тільки кримінальні справи навколо цього, а й запустити чергову інформаційну хвилю про те яку шкоду Україні наносить діяльність Ю.В. Тимошенко, навіть у часи коли вона не займалася ані політикою, ані проблемами Уряду.

Інтриганська сутність цієї метушні підтверджується все тими ж плівками Мельниченка, на яких зафіксовано розмову високопосадовців, в тому числі сьогоднішніх, у кабінеті Кучми, що відверто планували кримінальні переслідування Тимошенко Ю.В. З цього питання автор цієї статті також звертався до Генеральної прокуратури (і як зазвичай отримав відписку), а перебіг нової старої справи ЄЕСУ докладно виклав у авторській статті «Справа ЄЕСУ – це художній твір СБУ і Генпрокуратури на замовну тему «Кримінальні переслідування Тимошенко Ю.В.» (див. сайт http://tyschenko.com.ua/home/311--r).

Але і усього вищенаведеного бруду проти Тимошенко Ю.В. владі замало.

Наприкінці жовтня 2012 р. закінчилися чергові вибори народних депутатів України. Адміністративний тиск, залякування, підкупи, фальсифікації, знищення виборчої документації, інші агресивні і антидемократичні дії влади, дали їй невелику перевагу. Опозиція наступає на п’яти провладним силам, що викликало розпач і паніку у найвищих ешелонах, адже їхній розрахунок був зовсім не таким.

Вони вважали, що вплив Ю.В. Тимошенко на хід і результат виборчої кампанії буде мізерним, що очолювана нею політична сила майже знищена і деморалізована, що єдності в стані опозиції немає геть зовсім і справжню опозицію їм можуть нейтралізувати технічні перевертні на кшталт «Україна Вперед». Тож поряд з оргвисновками за підсумками нездійснених очікувань (як летять голови всім помітно?) влада запустила нову хвилю політичних полювань на опозицію.

На початковій стадії це дискредитація. Брехливі звинувачення у вигляді версій і вигадок вибухають у інформаційному просторі з такою швидкістю, що реагувати на все не може встигнути увесь наявний арсенал спікерів опозиційних сил.

Ця нова хвиля інформаційного (і не тільки) удару влади спрямована, у першу чергу, не тільки на Ю.В. Тимошенко особисто, а й на очолювану нею партію «ВО «Батьківщина» та її найбільш яскравих членів.

Тільки за останні декілька днів ми дізнаємося про:

-   Протизаконну заборону народному депутату України, захиснику
Ю.В. Тимошенко Власенку С.В. виїхати за кордон у службове відрядження, що є нечуваним свавіллям влади, яка вчергове переступає через закон. (Наголошую, що російське слово «ПРЕСТУПНИК» визначає людину, яка переступила через закон), тож читачам вирішувати, яка у нас влада, що, потураючи недоторканістю народного депутата України, (доки немає рішення суду), та його дипломатичною недоторканістю, як власника дипломатичного паспорту, не маючи відповідного рішення Верховної Ради України, безпідставно забороняє йому вільне пересування, порушуючи норму Конституції та Закону України «Про статус народного депутата України». Звичайно все це може бути оскарженим, але кому? Підлеглим того ж Кузьміна та від нього залежним судам?

-   Поновлення кримінальної справи 10-річної давнини, проти народного депутата України VІ скликання Шкіля А.В., що був одним з тих, хто наважився тоді завадити Кучмі покласти квіти до пам’ятника Шевченку Т.Г. та примушення його у такий спосіб просити політичного притулку у Чехії. ГПУ це спростовує, але чи можна вірити – також питання?

-   Цілком безпідставний арешт майна і бізнесових активів Олександра Тимошенка – чоловіка Ю.В. Тимошенко.

-   Шалену інформаційну атаку спрямовано сьогодні на заступника голови партії Немирю Г.М., бо він, як і Власенко С.В., це кістка в горлі влади Януковича, бо саме його зусиллями Європа та США обізнані у методах українського «правосуддя» та політичних переслідуваннях Ю.В. Тимошенко і опозиції в цілому. Саме він спромігся достукатися до усіх правозахисних інстанцій та іноземних лікарів, які поставили під систематичний моніторинг умови утримання та лікування Ю.В. Тимошенко в колонії та усіма доступними методами дипломатії домагаються якнайскорішого її звільнення, а також постійно надають неабияку моральну підтримку, а Європейський союз з прав людини у першочерговому порядку розглядає її скаргу та скарги інших репресованих режимом Януковича опозиціонерів. Кузьміна бентежить саме це і він, не приховуючи, кваліфікує такі дії, як лобіювання за кордоном інтересів Ю.В. Тимошенко та шукає кошти, на які Немиря Г.М. здійснив для цього численні закордонні поїздки. При цьому власні дії, що висвітлені у цій статті, та інші аналогічні він чомусь залишає поза увагою і не вважає їх лобістськими на користь Януковича, а на мої депутатські звернення до Генеральної прокуратури України стосовно джерел фінансування закордонних поїздок Кузьміна та його численних пропагандистських виступів у ЗМІ я зрозумілої відповіді, як водиться, не отримав.

І цього замало…

 

Майже одночасно у хворобливій уяві влади з’явилися щойно озвучені ідеї, як взагалі покінчити з «Батьківщиною».

Розрахунок на те, щоб у разі вимушеного звільнення Ю.В. Тимошенко позбавити її інструменту здійснення політичної діяльності, і у такий спосіб вона мала б бути позбавлена можливості бути конкурентом Януковича на президентських виборах у 2015 році.

Для авантюрного припинення повноважень цієї політичної сили владою за основу взято пошук компромату і термінове напрацювання відповідного досьє щодо фінансової діяльності партії. І поки що, не маючи жодних конкретних фактів якихось порушень, все той же Кузьмін за власними припущеннями вимальовує у інформаційному просторі картину майбутньої розправи влади над «Батьківщиною». При цьому, Кузьміну по барабану норми Закону України «Про політичні партії в Україні» та Статуту щодо чітко визначених цими документами виключних підстав і порядку її ліквідації. Вони з Януковичем вже винесли свій вердикт поза законом (по поняттях), і тепер будуть, як зазвичай, імітувати виконання процедури наповнюючи по ходу справи черговими нісенітницями.

 

-   Протягом двох останніх років, час від часу, спостерігаємо закиди з боку правоохоронних органів на адресу Турчинова О.В., першого заступника Голови партії, а 21.12.12 р. зареєстровано проект Постанови Верховної Ради України про створення тимчасової слідчої комісії для розслідування питань фінансування партії (По суті це така ж сама ганебна агітка як і свого часу тимчасова слідча комісія по діяльності Уряду Тимошенко, яка виявилася пшиком). Ініціатор, до речі, той же.

-   Піддається сумнівам і неодноразовим перевіркам майно партії, бо така робота у «Кузьміних» – знайти, викрити, засудити.

Натомість ці горе Пінкертони геть зовсім не цікавляться злочинами у фінансово-матеріальній сфері з боку можновладців та їх прибічників, хоч все там, навіть вишукувати не треба – воно лежить на поверхні, бо ніхто з них давно не ховається, скоюючи злочини, і не бачить у цьому ніякої потреби.

Взяти хоча б факт викриття підкупу народних депутатів України від опозиції у VІ скликанні, коли було задокументовано одержання народним депутатом України Забзалюком Р.О. 500 тисяч доларів США від «тушки» Рибакова за зімітовану Забзалюком «зраду «Батьківщини». Генеральна прокуратура отримала всі документи і речові докази, але спустила питання на гальмах, бо це стосується авторитету та відповідальності Партії Регіонів і особисто Януковича, який до того ж, сьогодні визнає, що близько 70 міліардів доларів США тіньових надприбутків Українських олігархів (в опозиції таких немає жодного), знаходиться в офшорних зонах, але ж Кузьміна і Ко не приваблює перспектива покопирсатися у цих фінансово-матеріальних злочинах. Не зацікавила пана Кузьміна й інформація, що відображена, в тому числі, у моїх особистих депутатських зверненнях і запитах на адресу Генеральної прокуратури України, а саме:

-   про незаконне придбання Януковичем за рахунок громадян: Межигір’я, персональних вертольотів, посадкових комплексів до них та ще й з надлишково розкішною інфраструктурою,

-   про казкове збагачення синів Януковича, Азарова, Колєснікова, Богатирьової та родичів інших можновладців саме під час їхнього володарювання у державі,

-   про розграбування Чернівецьким і його молодою командою міста Києва, якими за офіційною доповіддю Голови КМДА Попова незаконно роздеребанено 2500 га землі, 70 млрд. грн. бюджетних грошей, безліч одиниць нерухомості тощо;

-   про фінансові махінації Міністерства палива, енергетики та вугільної промисловості, в тому числі придбання нафтодобувних веж та обладнання,

-   про фінансові зловживання влади на сотні мільйонів доларів США під час підготовки до Євро 2012 (Азаров, наприклад, на мої депутатські звернення так і не спромігся перелічити знов побудовані автомобільні шляхи, задекларованою ним і Януковичем довжиною у 2500 км),

-   про безглузду закупівлю поїздів «Нundai «Интерсити +»,

-   про авантюрне підписання інвестиційного договору на LWG-термінал під державні гарантії;

-   про розкрадання більш ніж 200 млн. доларів США виділених у 2012 році на космічну галузь;

-   про безліч фінансових зловживань Партії регіонів під час виборів,

і таких прикладів безліч. Не вистачить і 10 сторінок, щоб усі їх перелічити.

Саме тому Азаров уникає звіту про бюджет за 2012 рік перед Верховною Радою України, а Янукович запровадив новий стиль спілкування з парламентарями і кореспондентами – через телевізор та прес-конференції у запису із заздалегідь відпрацьованими його челяддю питаннями та відповідями на них. (Мабуть, усвідомлюють ці особи свою реальну ціну, якщо ховаються від людей та відгороджуються кордонами мурів та охоронців).

Але Кузьміну не до того, у нього сьогодні інше завдання – мочити «Батьківщину». Відвертим у цьому сенсі був, поки що, тільки Могильов, який днями заявив, що усі правоохоронні органи обслуговують владу, її керівництво і провладну політичну силу. Кузьмін, поки що, такого не каже, але теж саме робить. Народ з його проблемами цим представникам злочинних угрупувань в законі до одного місця. Вони по самі вуха в наперстковій грі за владу.

Ніколи, на їхню думку, не спадало перемогти чесно, демократично за чинним законодавством. Вони діють, як грабіжники, безсоромно та протизаконно, використовуючи при цьому увесь владний та економічний потенціал держави. Погляньте у бюджет на будь-який рік їхнього володарювання та на щоквартальні зміни до бюджету. Збільшення фінансування силових структур завжди є найбільшим, а це є нічим іншим, як основним напрямком державної політики, як її бачить влада, очолювана Януковичем. Україна їх часів послідовно занурюється у поліцейську форму правління.

І після усього цього Кузьмін дивується, чому громадяни України так ненавидять міліцію, прокуратуру, суди та владу і чому спостерігаються перші спонтанні ознаки жорстокої фізичної розправи з окремими їх представниками. Він не розуміє, що саме йому подібні, які готові на будь-які порушення Закону і конституції, аби зайвий раз прогнутися перед владою, насправді є її могильниками, адже саме вони своїми діями чи бездіяльністю, вибірковістю, упередженістю, хабарництвом тощо поступово підточують підвалини антинародної за своєю сутністю влади та, підвищуючи свою неправедну активність, прискорюють зникнення такої влади з політичної арени.

Щойно Україна пережила «Кінець світу», переживе і цих прохіндєїв у владі.

 

 

Народний депутат України

VI скликання                                                                         О.І. Тищенко

 

Біографія

Статистика